Українська атомна енергетика забезпечує 50% потреб України в електроенергії, потужність існуючих ядерних установок перевищує 13,8 ГВт. Для роботи діючих 15 реакторів закуповується російське ядерне паливо.
Його вартість становить 800 млн доларів США на рік з урахуванням того, що там же зберігається і відпрацьоване ядерне паливо. Спроби використати ядерне паливо від американської компанії Westinghouse не увінчалися успіхом.
Загалом в Україні налічується 5 об'єктів атомної енергетики.
- Запорізька АЕС, 6000 МВт, найбільша в Європі – 6 реакторів типу ВВЕР;
- Рівненська АЕС, 2880 МВт – 4 реактори типу ВВЕР;
- Хмельницька АЕС, 2000 МВт – 2 реактори типу ВВЕР, що будуються – 2;
- Южно-Українська АЕС, 3000 МВт – 3 реактори типу ВВЕР, законсервовані – 1;
- Чорнобильська АЕС – виведено з експлуатації 6 реакторів типу РБМК.
До 2020 року буде завершено проектний термін експлуатації 9 ядерних реакторів. Три ядерні реактори працюють, незважаючи на те, що термін їх служби давно минув. Експлуатація 9 ядерних реакторів після 2020 року передбачена Енергетичною стратегією України.
Жодна з діючих атомних електростанцій в Україні не пристосована до роботи у воєнний час. Наприклад, найбільша в Європі Запорізька атомна електростанція може бути легко пошкоджена існуючими системами неядерної зброї з території сусідньої держави. Крім того, Запорізька АЕС побудована на березі Каховського водосховища, нижче рівня Дніпровської ГЕС і, відповідно, нижче рівня всіх інших гідроелектростанцій, побудованих на річці Дніпро. У разі виникнення серйозних катастрофічних ситуацій на гідроелектростанції наслідки торкнуться і Запорізької АЕС. У такому разі в Україні може реалізуватися сценарій, схожий на аварію на АЕС Фукусіма, тільки більш серйозний. Адже Україна не матиме у своєму розпорядженні океану, щоб сипати туди радіоактивні відходи. Їх доведеться зливати в Дніпро, і тоді вони опиняться в Чорному морі.
Експлуатація будь-якої атомної електростанції супроводжується серйозними екологічними ризиками, а переробка та зберігання відпрацьованого ядерного палива – це окрема проблема, яка до сих пір до кінця не вирішена.
Сумарна потужність всіх українських електростанцій не перевищує 30 ГВт. Потужність найсучаснішої вітрогенератора Vestas V136 становить 3,45 МВт, а новітньої вітротурбіни ENERCON 4 МВт Plattform – 4 МВт. Таким чином, встановивши в Україні лише 10 тисяч цих (або аналогічних) вітрогенераторів, можна вирішити всі проблеми, пов'язані з атомною енергетикою. Навіть якщо ці вітрогенератори працюють на половину своєї потужності. А з радіацією проблем немає.
