Населення планети Земля зростає. Точну кількість людей, що живуть на земній кулі, назвати не можна, але за оцінками фахівців, у 2025 році на планеті Земля проживає близько 8,1 мільярда людей. В наш час приріст населення земної кулі відбувається за рахунок бідних країн, країн третього світу та країн, що розвиваються. Проте населення України безперервно зменшується. До 1993 року нас було 51,9 мільйона осіб, на початку 2017 року – 42,4 мільйона, а на початку 2022 року 39,7 млн осіб зі спадом у 8,8 %, якщо порівнювати з 2021 роком. Загалом за в період 3 1993 по 2022 роки, всього за 30 років населення України зменшилось на 12,2 мільйонів осіб.
Деякі вчені, які спеціалізуються на проблемах української демографії, стверджують, що таке зменшення обумовлено природними причинами. Розсудливі вчені-демографи вважають таку ситуацію неприродною і прогнозують, що український народ зникне в найближчі 30-40 років, і що цей процес необоротний.
Війна в України зробила демографічні показники ще гіршими. Через воєнні дії безповоротно втрачені від 500 тисяч до 1 млн людей, військових і мирного населення. Близько 10 млн громадян України опинилися в евакуації в інших країнах. Очікується, що якщо буде куди повертатися, в Україну повернуться менше 30 %. За оцінками фахівців, наразі в Україні проживає близько 30 млн осіб.
Нові екологічні дані
Українські екологи опублікували дані, що дозволяють уявити складність екологічної ситуації в кожній області України. Дані включають показники щодо шкідливих викидів в атмосферу, забруднених вод, промислових відходів, неякісної питної води, концентрації нітратів у ґрунтах та радонового опромінення у 2015 році по областях України. Також наведено показники за середньою тривалістю життя та частотою випадків онкологічних захворювань.
Результати, загалом, передбачувані. Найкраще екологічна ситуація у Чернівецькій, Закарпатській та Волинській областях. Тут вона навіть покращується порівняно з минулим роком, адже через економічну кризу в цих регіонах працює менше підприємств, що забруднюють природу. Найгірша екологічна ситуація у Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій та Київській областях. Тут екологічна ситуація рік у рік лише погіршується.
Згадаймо про кілька важливих моментів. Система екологічного моніторингу в Україні найчастіше відсутня, а в кращому разі далека від досконалості. Тому дані не претендують на точність та повноту, а методологія збору, аналізу та узагальнення даних – на коректність.
Ще один спірний момент – визначення критеріїв безпеки екологічної ситуації. В Україні норми та гранично допустимі концентрації отруйних, токсичних та шкідливих речовин у навколишньому середовищі визначено ще за радянських часів. Раніше радянська, а тепер українська влада допускає зловживання, вона «вирішує» екологічні проблеми простим збільшенням норм і гранично допустимих концентрацій у документах, тобто на папері. В Україні відомі випадки, коли дозволений вміст шкідливих речовин у рази, на порядок і навіть у десятки тисяч разів більший, ніж у країнах Європейського союзу.
Забруднення та викиди
2015 року в Україні викиди шкідливих речовин в атмосферу сумарно склали 3 млн тонн. Понад 5 млрд м3 забруднених вод скинуто до природних водойм. Внесок отруйних промислових відходів у похмуру картину знищення людей екологічним способом наближається до 1 млн. тонн.
Тривалість життя, мабуть, найочевидніший і доступний розуміння критерій оцінки якості життя, зокрема й якості довкілля. Середня тривалість життя українців перебуває у межах 70 років. Найменше живуть люди у промислово навантаженій Дніпропетровській області, Житомирській області, на якій розташовані могильники радіоактивних відходів, а також у Київській області та Києві. Тут середня тривалість життя не дотягує до 70 років.
Онкологічні захворювання трапляються з українцями навіть частіше, ніж напади гострого апендициту. Трагічну першість багато років традиційно утримує Кіровоградська область. На території Кіровоградщини активно розробляються родовища урану, але моніторингу радіаційної обстановки та заходів щодо захисту населення від радіації не проводяться.
Вплив на здоров'я та середню тривалість життя
Дані українських екологів надають можливість математично оцінити вплив різних джерел забруднення довкілля на тривалість життя та зростання кількості онкологічних захворювань. Наприклад, цей спосіб дозволяє оцінити очевидну залежність, наскільки сильно впливають онкологічні захворювання показник середньої тривалості життя. Тут відповідь також очевидна – цей вплив суттєво негативний, чим більша кількість онкологічних захворювань, тим менша середня тривалість життя. У цьому прикладі величина оцінки становила 37,4. Якби тривалість життя залежала тільки від онкології, величина цієї оцінки дорівнювала б 100.
Вплив на здоров'я та середню тривалість життя
Дані українських екологів надають можливість математично оцінити вплив різних джерел забруднення довкілля на тривалість життя та зростання кількості онкологічних захворювань. Наприклад, цей спосіб дозволяє оцінити очевидну залежність, наскільки сильно впливають онкологічні захворювання показник середньої тривалості життя. Тут відповідь також очевидна – цей вплив суттєво негативний, чим більша кількість онкологічних захворювань, тим менша середня тривалість життя. У цьому прикладі величина оцінки становила 37,4. Якби тривалість життя залежала тільки від онкології, величина цієї оцінки дорівнювала б 100.
Отже, забруднення вод та промислові відходи забезпечують можливість померти з величиною оцінки, що дорівнює 34,1 та 31,7 відповідно. А шкідливі викиди в атмосферу та радонове опромінення – з величиною оцінки 22,4 та 20,7.
Кількість онкологічних захворювань переважно обумовлюється радоновим опроміненням – величина оцінки становить 44,6. Це максимальна величина оцінки в даному дослідженні, яку можна інтерпретувати так - чи захворіє українець на онкологічне захворювання чи ні, майже на 50 % залежить від радіоактивного забруднення. Далі йдуть промислові відходи – 31,4, вміст нітратів у ґрунті – 28,2 та забруднення вод – 15,5.
Неповнота даних
Можливо, дані українських екологів не характеризують екологічної ситуації з необхідною повнотою. Так, у Київській та Житомирській областях середня тривалість життя мінімальна, а кількість онкологічних захворювань та обсяги екологічних забруднень не максимальні.
Показовим є приклад Києва, найбільшого міста України. Кияни довго не живуть, але чомусь усі хочуть жити саме тут. Принаймні складається таке враження. У це місто з інфраструктурою, що залишилася від радянських часів, з'їжджаються з усієї України. За оцінками, на сьогодні з-поміж тих, що живуть у місті, лише 30 % народилися в ньому. Судячи з усього, 70% решти приїхали до Києва на своїх авто, випущених у середині минулого століття, адже на 1000 жителів міста припадає близько 360 автомобілів. Слід сказати, що це автомобілі не на водневому двигуні і навіть не на електричному. Автопарк застарілих автомобілів, які не відповідають жодним екологічним стандартам, генерує величезні обсяги шкідливих викидів в атмосферу. Вони сконцентровані на маленькій території великого міста та становлять 60 % від усіх шкідливих викидів у атмосферу великої території Київської області. Джерела радіоактивного забруднення знаходяться всього за дві години їзди на автомобілі з невеликою швидкістю. І ось так сталося, що на цій же території некеровано і стихійно зібралася величезна кількість людей. У Житомирській області рівень екологічних забруднень та кількість випадків онкології нижча, ніж у Київській області. Як і середня тривалість життя.
Наявні дані не пояснюють, чому на території Києва, Київської та Житомирської областей областей України, де ситуація з екологією не така катастрофічна, як у регіонах із розвиненою промисловістю, люди вмирають раніше.
Фахівці, які провели велику роботу зі збирання та узагальнення даних, зазначають, що існуюча система моніторингу не дозволяє зібрати дані для точних кількісних оцінок. З їхньою допомогою можна лише оцінити тенденції та визначити, в якій із областей України екологічна ситуація гірша і краща. У країні, де добувають уран і де сталася аварія на атомній електростанції, що має глобальні катастрофічні наслідки, відсутня повноцінна система радіаційного моніторингу. Отже, «диссонанс», що намітився, може бути пояснений недостатньою кількістю даних або просто відсутністю потрібної інформації.
Дані екологів враховують вміст нітратів у ґрунті, на якому вирощують їжу – фрукти, овочі та зернові культури. Також цікаво було б дослідити вплив «синтетичної їжі» на тривалість життя та кількість онкологічних захворювань. Знаєте, всі ці печива, без борошна, ковбаси з нульовим вмістом м'яса, величезною кількістю сої та смакозамінників, шоколад та цукерки без натуральних інгредієнтів, якими найчастіше пригощають дітей. Їх так багато в українських супермаркетах. Собівартість усіх цих штучних синтетичних «продуктів харчування» істотно нижча за натуральні. Вони знаходять збут в Україні та інших країнах із переважно бідним населенням. Дані українських екологів не містили інформації про це та інші чинники, що впливають на здоров'я та якість життя людей.
Згадують, що істотно впливає на середню тривалість життя радіація. Близькість Чорнобильської зони відчуження до Києва та Київської області, наявність на території Житомирської області радіоактивних могильників точно не додає місцевим жителям здоров'я та років життя. Але радіація істотно впливає також і зростання кількості онкологічних захворювань, які їх у цих областях не максимально. Значить, жи
Згадують, що істотно впливає на середню тривалість життя радіація. Близькість Чорнобильської зони відчуження до Києва та Київської області, наявність на території Житомирської області радіоактивних могильників точно не додає місцевим мешканцям здоров'я та років життя. Але радіація істотно впливає також і зростання кількості онкологічних захворювань, які їх у цих областях не максимально. Отже, мешканці Київської та Житомирської області помирають на рік чи два раніше, ніж у середньому в Україні, з якоїсь причини ще.
Можливо, такою причиною є синергетичний ефект, коли сумарний внесок у встановлення низької тривалості життя виявляється значно більшим, ніж сума вкладів від радіації та інших джерел екологічних забруднень, навіть якщо їх рівень не найвищий у країні. Можливо, саме так цифри відображають процес поступового зникнення народу, про який говорять демографи.
